Наш опрос |
|---|
Как Вы относитесь к Никите Хрущеву?
Всего ответов: 109
|
Статистика |
|---|
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
Библиотека
Всего материалов в каталоге: 232 Показано материалов: 1-10 |
Страницы: 1 2 3 ... 23 24 » |
Малярчук О.М. Аграрна політика партійно-радянської влади (1944–1964 рр., західні землі України). – Рукопис.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2005.
На основі аналізу широкого кола джерел та літератури виокремлено етапи, методи й засоби колективізації сільського господарства, кадрову політику в аграрному секторі економіки, ідеологічне забезпечення, структурну перебудову господарського механізму, його ефективність, соціально-побутові умови життя селянства. Цей процес відбувався в умовах зламу традиційно усталеної в краї системи господарювання та зумовленого цим збройного протистояння підпілля ОУН, УПА й органів партійно-радянської влади. На реалізацію аграрної політики впливали особливості суспільно-політичного та соціально-економічного життя регіону у два повоєнні десятиліття. |
Корнейко А.О. Суспільно-політичний розвиток України в 1953-1964 рр. (на матеріалах західних областей). - Рукопис.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича Національної академії наук України, Львів, 1999.
Дисертація присвячена дослідженню перебігу суспільно-політичних процесів у західноукраїнському регіоні в 1953-1964 рр. Авторка аналізує прояви активізації суспільного життя в краї у перше післясталінське десятиріччя, досліджує вплив на цей процес зовнішніх і внутрішніх факторів. У роботі висвітлено особливості десталінізаційного процесу в регіоні, проаналізовано спроби вдосконалення радянської політичної системи, досліджено специфіку реабілітації західних українців. Значну увагу приділено аналізу еволюції західноукраїнського антирежимного руху, запропоновано періодизацію останнього відповідно до форм і методів діяльності. Дисертантка досліджує особливості церковно-релігійного життя краю, хід широкомасштабної антирелігійної кампанії кінця 50-х - першої половини 60-х рр. |
Буяк Б.Б. Розвиток промислової сфери в західних областях Української РСР упродовж 1944 – 50-х років (На матеріалах Дрогобицької, Львівської, Станіславської, Тернопільської областей). – Рукопис.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2001.
Дисертація присвячена питанням розвитку промислової сфери в західних областях Української РСР упродовж 1944 – 50-х років. У праці висвітлено післявоєнну відбудову та подальше становлення промислового потенціалу західноукраїнського регіону, охарактеризовано структуру управління промисловою сферою, процес формування робітництва та систему заходів підвищення його загальноосвітнього та професійного рівнів, соціально-економічне становище працівників промисловості. Матеріали, висновки, узагальнення, рекомендації дослідження можуть бути використані при вивченні історії України, написанні загальних і спеціальних праць з історії України, для історико-краєзнавчих досліджень західних областей України, видання збірок документів та матеріалів, у практичній діяльності вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів, студентів, державних службовців. |
Андрощук О.В. Адміністративно-територіальні зміни в УРСР: плани, втілення, наслідки (друга половина 40-х – 60-ті роки ХХ ст.). – Рукопис.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут історії України НАН України, Київ, 2004.
У дисертації на основі широкого кола джерел комплексно досліджено проблему трансформації адміністративнор-територіального поділу УРСР впродовж другої половини 40-х – 60-х років ХХ ст. Охарактеризовано фактори, що сприяли ініціюванню, підготовці та прийняттю рішень стосовно адміністративно-територіальних змін. Розглянуто найважливіші законодавчі акти та етапи формування правової бази територіальних реформ, окреслено компетенцію владних структур у зазначених питаннях. В роботі проаналізовано практику проведення адміністративно-територіальні реорганізацій, виявлено спричинені ними наслідки в соціальній, економічній, управлінській сферах, охарактеризовано форми та засоби вияву ставлення українського суспільства до партійно-державної політики в галузі адміністративно-територіального поділу. Окремо досліджено політику перейменувань адміністративно-територіальних об’єктів у контексті політичної кон’юнктури зазначеного історичного періоду. |
14 января 2008 года исполняется 120 лет со дня смерти (14.1.1988 г.) бывшего Предсовмина СССР, Г. Маленкова. Имя полузабытого Маленкова было некогда у всех на слуху. И не только благодаря газете "Правда". С именем Маленкова, цитирую, связано множество легенд. И о том, что он "накормил народ". И о том, что "прогнал Берия". И даже о том, что по его инициативе был остановлен террор 1937 года. Чего только стоят частушки. Например, такая: "Берия, Берия вышел из доверия, а товарищ Маленков надавал ему пинков". Или присказка, ходившая в народе: "Пришел Маленков - поели блинков" [1]. Я сам однажды в качестве проверяющего студентов ездил в колхоз и даже через 35 лет после отставки Маленкова его помнили селяне и продолжали поминать добрым словом. Вообще об этом периоде в истории СССР осталось много мифов, легенд и связанных с ними вопросов. Почему лидеры СССР в 1953 году пошли на беспрецедентные меры по сельскому хозяйству? Почему эти меры были реализованы только после смерти Сталина? Почему вдруг Хрущев приобрел огромное влияние после июльского пленума ЦК КПСС 1953 года, посвященного Берия? Не ясно, почему в 1955 году сняли Маленкова, по сути, единоличного лидера страны, который не замечен в особо опасных для СССР деяниях. Но главное, почему Маленков согласился уйти, почему не ответил на атаку Хрущева? Хрущев ведь не был тогда всесилен. Боялся чего-то? |
В ночь на 2 марта 1953 года в иудейский праздник Пурим, Иосифа Виссарионовича Сталина умертвили, вплоть до утра 6 марта обманывая партию и народы «внезапной и тяжелой его болезнью»... |
В ночь на 2 марта 1953 года в иудейский праздник Пурим, Иосифа Виссарионовича Сталина умертвили, вплоть до утра 6 марта обманывая партию и народы «внезапной и тяжелой его болезнью». Уже 5 марта врач, анатомировавший тело Сталина Русаков был уничтожен. А 1 мая 1953 года на трибуне мавзолея Ленина-Сталина Берия сказал Молотову: «Я убрал его. Я вас всех спас»... |
После смерти Сталина в борьбу за его наследство вступили три богатыря: Маленков, Берия и Хрущёв. Эти три преступника были ярыми проводниками политики Сталина, но после ухода вождя стали его активно критиковать. Уже 10 марта 1953 года на Президиуме ЦК Маленков впервые заявил о культе личности Сталина. А вот его выступление на пленуме ЦК в июле того же года: «Вы должны знать, товарищи, что культ личности товарища Сталина в повседневной практике руководства принял болезненные формы и размеры, методы коллективности в работе были отброшены, критика и самокритика в нашем высшем звене руководства вовсе отсутствовали. Мы не имеем права скрывать от вас, что такой уродливый культ личности привёл к безапелляционности единоличных решений и в последние годы стал наносить серьезный ущерб делу руководства партией и страной»... |
Стоило мне задумать эту книгу, в моем сознании прочно связались два сюжета - "деньги" и "Хрущев". Они отказывались разъединяться, при всей словно бы очевидной разнородности они смыкались в одно целое. И я наконец понял, почему так получается. Осознать, прочувствовать то, что происходит сейчас, можно только путем сравнения. Сопоставляя, я мысленно ухожу в прошлое. Журнал "Коммунист" за 1961 год. Большая редакционная статья: "Решительно бороться против очковтирательства и обмана". Написано по-русски, ни одно из использованных в статье слов не утратило за минувшие годы смысла, который в него вкладывали безымянные авторы и читатели. Но перелистываю пожелтевшие страницы с отчетливым ощущением, что понять написанное может только тот, кто жил в те годы в Советском Союзе... |
Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР |
|
|